Івана Шеленговича поховали у Новопідкряжі

2














29 грудня 2017 року на Приорілля надійшла сумна звістка. В зоні проведення антитерористичної операції загинув Іван Шеленгович, уроженець Новопідкряжа.

2 січня 2018 року тіло загиблого привезли до його рідного села, де відбулося поховання. У останній шлях бійця проводжали родичі, друзі, бойові побратими, односельці.

Іван Шеленгович загинув від кулі ворожого снайпера, стоячи на бойовому посту. Це сталося у найгарячішій точці АТО — Авдіївці. Зі слів побратима Максима, Шеленгович був вірним бойовим другом і товаришем, воїном і патріотом. Загинув наш земляк ще зовсім молодим. Йому було 22 роки. Служив за контрактом, воював півтора року.

— Вісім місяців ми провели у Заячому, де велися бої, — розповідає Максим. — Кулі Івана оминали. А тут, в Авдіївці, загинув.

Івана поховали на одному із цвинтарів Новопідкряжа. Церемонія поховання розпочалася о 13:00. Від хати труну загиблого несли його бойові товариші. Молодий воїн народився 1 липня 1995 року в сім’ї колгоспників. З 2001 по 2012 роки навчався у Новопідкрязькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Ріс допитливим, займався спортом. Багато читав художньої літератури, користувався серед однолітків та односельців заслуженим авторитетом. Після закінчення школи вступив до Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Через три роки, взявши академічну відпустку, пішов працювати. На військову службу був покликань Жовтневим РВК міста Дніпра на початку березня 2016 року. А вже 30 березня підписав контракт.

У Івана Шеленговича залишились рідні: бабуся і дідусь, яким за 80 років, сестри Зоя і Юля, сін Демид. З дружиною шлюб не був офіційно зареєстрований, тому, як припустив представник батальйону, можуть виникнути великі складнощі у наданні пільг синові і дружині.

— І це є великою проблемою взагалі, — резюмував військовослужбовець.

На цвинтарі священнослужителі відправили заупокійну службу. З прощальним словом перед громадою виступивши новопідкрязький сільський голова Іван Явтушенко. На початку своєї промови Іван Михайлович зачитавши вірш Василя Симоненка, де були такі рядки: «І буде плакати і журитись мати, коли сині ітимуть на війну» та «і тут ні сліз, ні відчаю не треба, і тут не треба страху і ниття — живе лиш той, хто не живе для себе, хто для інших виборює життя».

У місцевому кафе був влаштований поминальний обід. Рідні та близькі дякують за допомогу в організації поховання депутату обласної ради Гошгару Мухтарову, підприємцям Віктору Підпарубочому (СФГ «Еталон»), Валерію Коломойцю, Івану Чубові, колективу сільради, депутату районної ради Валентині Семенчі та іншим.

Із Царичанського району війна на сході України забрала життя вже чотирьох людей: Валерія Шмалія, Юрія Сагайдака (Бабайківка), Олександра Миргородського (Китайгород) та Івана Шеленговича (Новопідкряж).

Автор: Олена МАРЕНИЧ

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий